Про співбесіди, і чому я їх ненавиджу! І трохи про ринок праці
У нашій країні є такі люди, які заперечують на перший погляд очевидні речі. Вже мабуть тільки лінивий не написав статтю про те що соціальні ліфти встали, і без зв’язків, скільки б ти не працював, тобі не пробитися.
Та ви просто погано працюєте, і взагалі роботи повно!
Я ось вже рік не можу знайти тямущих працівників, люди працювати не хочуть!
Правда коли запитали про з. п. вона виявилася копійчаною, але це ж не привід! Треба працювати і за копійки, хтось же повинен!
Для таких людей ця стаття, може бути вони зроблять з неї висновки.
Ось ти такий відучився такої 11 років в школі, ще 5 років в універі. Кілька місяців розсилав свої резюме, і нарешті тебе запросили на співбесіду. А оскільки ще немає досвіду, співбесіда найпростіше. А бувають і співбесіди в 2,3,4 і навіть 5(! ) етапів, представте скільки на це потрібно витратити часу? А це тільки співбесіди! Взагалі, співбесіди часто схожі на допит, на початку прості загальні питання, потім вже починають лізти в душу, задаючи питання особистого характеру (про батьків, про дівчину і т. п). Чомусь вважається нормою що здобувач зобов’язаний першому зустрічному роботодавцю розкривати свою душу. Потім вже йдуть “профільні” питання. Але часто виявляється так, що дівчина, нічого не розуміє в предметі вашої розмови. І все зводиться в якусь дріб’язкову приватну ситуацію (яким шрифтом заповнювати документ за такою-то формою, що вказувати в такий то графі). Ти можеш бути скільки завгодно хорошим фахівцем в цій галузі, але якщо раніше не заповнював саме за цим стандартам, то ні за що не відповідаєш на питання. І цей легендарний питання – ким ви себе бачите через 5 років? Від нього напевно мільярди людей заробили нервовий тик! І це вакансії, де немає вимог до досвіду. А де цей досвід отримувати, якщо нікуди не беруть? Навіть коли кажеш що готовий вчитися і приступати до роботи прямо з завтрашнього дня, то тебе відверто динаміт. Наприкінці співбесіди, коли у тебе мало не серцевий напад, тобі кажуть “ви вам передзвонимо”. Спеціально уточняешь – “а що якщо не підійду”? у відповідь – “ми в будь-якому випадку передзвонимо”. Всі знають що вам не передзвонять. А якщо і зателефонують, то через кілька місяців, коли вже не актуально. Могли б відразу сказати “так” або “ні”, щоб людина не чекав і не сподівався ні на що. І через це знущання ти проходиш знову і знову. На хвилиночку, заради майже мінімальної з. п. ! А на цей самий мінімум, можеш собі дозволити тільки комуналку і їжу( і то майже найдешевшу)
Якщо раніше був метод батога і пряника, то зараз залишився лише батіг. Якщо ви є роботодавцем, то дайте пряник. Виставте нормальну зарплатну планку, а не 10-15т. р. . Щоб людина розуміла що час свого життя не марно витрачає, отримував віддачу від роботи. Якщо раніше, рабів доводилося ловити, то зараз треба заслужити право на кайдани. Капіталісти зовсім забули, що своїм станом вони зобов’язані простим роботягам. А тепер знущаються, мало того що пропонуючи роботу за їжу, так ще й співбесіду перетворюючи на конкурс з самоунижению. Призом за який буде фраза “Ми вам передзвонимо”. І після цього вони ще незадоволені тим, що “погано працюють” і не горять бажанням йти на “плантації” спини гнути.